Сервус, лібе Шіфройнде!!!
Тобто, Привіт))
В січні 2016 року здійснилася чергова задумка, ідея, мрія, - а саме, наша гірськолижна географія була розширена, за рахунок маловідомих, не розкручених, але як показав досвід, прекрасних гірськолижних курортів. Протягом 8 катальних днів нам вдалося доторкнутися кантом своїх лиж, схилів 5 гірськолижних курортів Південного та Східного Тіролю,
а саме:
1. Sextner Dolomiten - вже вчетверте поспіль.
2. Klausberg
3. Speikboden
4. Kals-Matrei.
5. Lienz
Поїздка пройшла в дещо новому форматі, оскільки 6 днів ми проживали в в Південному Тіролі в м.Сесто, а потім, ще 2 дні в столиці Східного Тіролю - м. Лієнц. В складі нашої команди було 5 файних, позитивно налаштованих козаків, котрі дещо зголодніли за катанням на прекрасних тірольських схилах)))
Починаючи з 2009 року, маємо сформовану основу, справжнісінького чоловічого гірськолижного клюбу, який постійно доповнюється одним чи кількома яскравими особистостями. Скажу відверто, що дуже комфортно перебувати в такому складі, бо всі вже притерлися, здружилися, і ти знаєш ХУ із ХУ. В складі нашого Клюбу є Мега-Драйвер та Маг Капустняку, Повелитель м'ясних страв та Чарівник пасти Болоньєз, Провідник в світ цифрових та нанотехнологій, "зброєносець Панчо"та видатний танцюрист, а також Мастер-шеф ранкових омлетів, канапок та кави, котрий щоранку витягує всіх до сніданку, а потім перетягує на гірськолижний схил , а далі виконує роль, так званого Бергфюрера. Всі прекрасно знають, коли і як виконувати свою головну роль))))
Тепер перейдемо до катальної частини поїздки.
Вже чотири сезони поспіль, наші гірськолижні стежки ведуть нас в Секстнерські Доломіти. Чому?- запитаєте ви. Тиша та спокій, регіон знаходиться в тіні розкрученого Кронплатцу, ідеальне співвідношення ціна-якість, траси на любий смак, катання в Південному Тіролі і Беллуно, ну і Джіро дель Чімме, така собі місцева Селла Ронда. Ідеальне місце для тихого, спокійного, розміреного катання, з шаленними краєвидами Секстнерських Доломіт, та неймовірно смачною, справжньою італійською кухнею в Падолі.
Підсумовуючи чотирирічний цикл в Сесто, хочу коротко висловити свою, суб'єктивну думку,
щодо катання в регіоні.
Спортсменам та прогресуючим лижникам я би рекомендував катання на Хельмі (Helm) та Ротванді (Rotwand). Трьох-п'ятикілометрові червоні та чорні траси на Хельмі та Ротванді подарують вам масу задоволення та адреналіну.
Для тихого, сімейного відпочинку й катання з дітками, я рекомедую гору в Інніхені (Innichen), та верх Ротванду. Там справжній дитячий гірськолижний рай, де окрім гірських лиж, можливо з вітерцем промчати на спеціально підготовлених санних трасах. А на верхній станції кабінного підйомнику на Ротванді, ще й погодувати оленів (там знаходиться ферма, котра займається розведенням оленів). Діткам дуже подобається))
Якщо ваш рівень катання, дозволяє впевнено кататись червоними трасами, присвятіть день маршруту Giro Del Cimme, це круговий маршрут, котрий починається на нижній станціїї Хельму у Фіршаху (Vierschach), проходить через Rotwand, далі 5-кілометровий лижний маршрут дорога Юнеско (Unesco Weg) до Кройцберг Пасу (Kreuzbergpass) (не рекомендовано сноубордистам).
В якості саундтреку до Giro del Cimme, я виберу прекрасну пісеньку легендарного Vico Torriani "Zwei Spuren im Sсhnee"
5 хв на скі-бусі і ви в Падолі. Рекомендація - затримайтеся в Падолі на 2-3-4-5 годин. Обов'язково спробуйте місцеву кухню в Скай-барі (Sky Bar), біля нижньої станціїї крісельного підйомника. Це просто свято для поціновувачів справжньої італійскої кухні та кави!!!!
Але сплануйте обід до 13-ї години дня, бо з 13:30 до 16:00 Сієста)))) Після 13:30 тільки напої вам зможуть запропонувати. І зробіть 4-5 п'ятикілометрових спуски з верху Коль ля Тенда до нижньої станції витягу в Падолі. Насолодіться вельветом на трасах в другій половині дня)))
І лише потім, насолодившись "безпрєделом" в Падолі))))) повертайтеся на скі-бусі до Ротванду, і, якщо у вас ще залишаться сили, завершіть свій прекрасний день 5-кілометровим спуском з Хельму по трасі №13 (Helmissimo) до місця старту, біля нижньої станції пійомника у Фіршаху.
Хочу відмітити ще одне дуууууже мальовниче місце в 3-км від нижньої станції підйомника в Bad Moos - це долина Фішляйтенталь (Fishleitental). Неймовірне місце, з ідеалістичним пейзажем Доломітових Альп. Дістатися Фішляйтенталю можливо лише на авто, 3-5 хв від Бад Мус (Bad Moos). Ну дуже рекомендую. У Фішляйтенталю Fishleitental немає гірськолижних трас, лиже тиша та спокій, та траси для бігових лиж. Враження, що ти телепортувався на іншу планету.
Доречі, Шпайкбоден - батькіщина відомого гірськолижника - Крістофа Іннерхофера, чемпіона Олімпійських ігор і Чемпіона світу в швидкісних дисциплінах. І не дивно, маючи такі поля для тренувань як в Шпайкбодені, та бажання перемагати, не гріх й стати Кращим серед Кращих.
Напружений гірськолижний день закінчили в аквацентрі Cron 4 у Райшаху.
Зграї потрібен був релакс, після 5 днів катання. Хочу відмітити сауни в комплексі в Kron 4, зрозуміло, що їх там з десяток різних, з температурами від 40 до 95 градусів по Цельсію. Але такого Ауфгусу (організованого сеансу паріння) у фінській сауні як в Kron 4, я ще не зустрічав. Сауна біля 100 кв метрів, до визначеного часу заповнюється людьми, в 17:00 зачиняються двері, практично гасне світло, включається лише неонова підсвітка, саундтрек Purple Rain у виконанні Prince, ведучий виходить закутаним в білий рушник, і протягом 20 хвилин розганяє пар, так що вуха закручуються. Але це все змахує, на театр одного актора, дуже гарно, красиво, видовищно й дуууууже спекотно))))) Пар добирається до всіх кісточок.
І ще одна фішка у Kron 4, це маленькі будиночки зі зрубу, з лежаком з сіном та одіялком на одну персону. Зроблено задля того, щоби гості аква-комплексу, могли отримати шматочок свого особистого простору, та відпочити, наприклад, після Ауфгусу))) Саме за ці будиночки, я в своєму особистому рейтингу Аква-комплексів в Альпах, ставлю Kron 4, на 1 місце. Респект.
В завершальній частині нашої поїздки запловано було 3 дні присвятити гірськолижним курортам Східного Тіролю (Ost Tirol). По однму дню на Sillian, Kals-Matrei та Lienz. Однак, оскільки, через свою південну орієнтацію схилів, в Сіліані лише частково були відкриті траси, було вирішено день Сіліана присвятити катанню в Секстнерських Доломітах, а крайніх два дні поїздки відкатати Kals-Matrei та Лієнц.
За 20 км на північ від столиці Східного Тіролю, м. Лієнц, розташований гірськолижний курорт
Які враження від курорту залишилися у нас. В Кальс-Матраї переважає, червоне катання, причому, справжнє таке, червоне, місцями, здалося, що шкодували чорної фарби для маркування трас. Траси досить цікаві з різноманітним рельєфом, але в наш день, дуже шкутильгала підготовка трас, що для Австрії, як правило, не характерно. Однак причина того не в недбалості, а в малій кількості опадів в першій половині зими сезону 2015/2016. Дуже часто стан трасс змінювався він гарного, до розбитого в горби, а під горбами жорстка льодяна основа трас. Одним словом, ніби й страва гарна, але розумієш, що могло би й краще бути.
Траси на сторону Матраю, все-таки, в основному для лижників підготовлених. Для сімейного, тихого й спокійного катання, більше пасуватимуть траси в районі Кальсу.
Це, здається, 5-поверховий надсучасний комплекс, з ресторанами, тересами, магазином та прокатом лиж.З тераси Adler Lounge відкривається величний вид на 60 трьохтисячників, головним з яких є Гроссгльокнер (3798м)
Ще один цікавий факт, що курорт Каль-Матрай, як і ще 7 гірськолижних курортів в Східному Тіролі, Карінтії, та в Тірольскому Ціллєрталі належать родині Шульц. кому цікаво, ось лінк,
на структуру власноті сім'ї Шульц. http://www.schultz-ski.at/ski-resorts/
По розміру бізнесу - це, напевно, з 20 Буковелів, а може й більше)))))))))
І, в завершальний катальний день нашої поїздки, було заплановано катання в м. Лієнц (Lienz).
Лієнц - адміністативна столиця Сх.Тіролю. Місто сонця, ворота в Доломітові Альпи.
В плані гірських лиж, Лієнц пропонує 2 зони катання Цеттерсфельд (Zettersfeld) та Хохштайн (Ноchstein).
Одразу скажу, що легендарний Хохштайн, ми не змогли покатати, оскільки, через відсутність снігу, траси на Хохштайні були закриті. На Хохштайні, раз в два роки, по парним рокам, одразу після Нового Року, проводять Етап Кубку Світу з гірських лиж у жінок.
Цетерсфельд - пропонує тихе, спокійне, сімейне катання, один з кращих сімейних курортів.
Це такий, своєрідний, балкон на Лієнцом. На Цетерсфельді панує надзвичайно розслабляюча, домашня атмосфера. На Цетерсфельді з десяток трас, в основному синьо-червоних. Якщо, ви не звикли напрягатися, хочете спокою, з гарними видами, сміливо їдьте на Цетерсфельд.
Загалом, катання в Ост Тіролі залишило досить приємний післясмак. В Ост Тіролі ви точно не зустрінете об'єднаних зон катання на сотні кілометрів. Основні туристичні потоки осідають або в Тіролі в районі Інсбрука, або в Зальцбургланді, або йдуть далі на південь, в Доломіти.
Але, якщо вам потрібна автентична атмосфера, тихий та спокійний сімейний відпочинок, низькі ціни на розміщення та їжу в ресторанах на горі, тоді спробуйте Ост Тіроль. Сім'ї можуть кататися в Лієнці чи Кальсі, якщо ж ви хочете адреналіну, тоді Матрай, або Хохштайн в Лієнці, а ще є Сіліан. При бажанні, можна й в Секстнерські Доломіти поїхати, 50 хв на авто від Лієнцу і ви вже на нижній станції у Фіршаху. Або близько години їзди на авто до льодовика Мьольталь. З туристів, на схилах Ост Тіролю, було помічено багато чехів та словенців, ну й, зрозуміло, місцевих мешканців. Поки, для нас, Ост Тіроль, це практично нерозвідана земля,
котра має свій шарм та родзинку.
Дякую за увагу))))) Й поїхав далі)))
З повагою, ваш Lichti))))
Починаючи з 2009 року, маємо сформовану основу, справжнісінького чоловічого гірськолижного клюбу, який постійно доповнюється одним чи кількома яскравими особистостями. Скажу відверто, що дуже комфортно перебувати в такому складі, бо всі вже притерлися, здружилися, і ти знаєш ХУ із ХУ. В складі нашого Клюбу є Мега-Драйвер та Маг Капустняку, Повелитель м'ясних страв та Чарівник пасти Болоньєз, Провідник в світ цифрових та нанотехнологій, "зброєносець Панчо"та видатний танцюрист, а також Мастер-шеф ранкових омлетів, канапок та кави, котрий щоранку витягує всіх до сніданку, а потім перетягує на гірськолижний схил , а далі виконує роль, так званого Бергфюрера. Всі прекрасно знають, коли і як виконувати свою головну роль))))
Тепер перейдемо до катальної частини поїздки.
Регіон Sextner Dolomiten (з сезону 2016/2017 - носить назву 3 Zinnen Dolomiten)
Ранок в Сесто (Sexten), вид на Ротванд (Rotwand)
щодо катання в регіоні.
Спортсменам та прогресуючим лижникам я би рекомендував катання на Хельмі (Helm) та Ротванді (Rotwand). Трьох-п'ятикілометрові червоні та чорні траси на Хельмі та Ротванді подарують вам масу задоволення та адреналіну.
Вшановуючи історію, нижня станція Ротванд (Rotwand)
Для тихого, сімейного відпочинку й катання з дітками, я рекомедую гору в Інніхені (Innichen), та верх Ротванду. Там справжній дитячий гірськолижний рай, де окрім гірських лиж, можливо з вітерцем промчати на спеціально підготовлених санних трасах. А на верхній станції кабінного підйомнику на Ротванді, ще й погодувати оленів (там знаходиться ферма, котра займається розведенням оленів). Діткам дуже подобається))
Сніговики на Ротванді
Якщо ваш рівень катання, дозволяє впевнено кататись червоними трасами, присвятіть день маршруту Giro Del Cimme, це круговий маршрут, котрий починається на нижній станціїї Хельму у Фіршаху (Vierschach), проходить через Rotwand, далі 5-кілометровий лижний маршрут дорога Юнеско (Unesco Weg) до Кройцберг Пасу (Kreuzbergpass) (не рекомендовано сноубордистам).
В якості саундтреку до Giro del Cimme, я виберу прекрасну пісеньку легендарного Vico Torriani "Zwei Spuren im Sсhnee"
Дорога Юнеско (Unesco Weg)
Від Кройцберг Пасу, знову 5-кілометровий маршрут (Popera) практично до Падоли (Bagni val Grande).
Bagni val Grande
Вид з тераси Sky Bar в Падолі
Останнім часом з Падолою в мене асоціюється пісенька Vico Torriani "Ein Echter Italiano"
Падола (Padola)
Але сплануйте обід до 13-ї години дня, бо з 13:30 до 16:00 Сієста)))) Після 13:30 тільки напої вам зможуть запропонувати. І зробіть 4-5 п'ятикілометрових спуски з верху Коль ля Тенда до нижньої станції витягу в Падолі. Насолодіться вельветом на трасах в другій половині дня)))
Верх Col D'la Tenda
"Безобразіє" на трасах в Падолі по обіді))) І так там завжди))))
Хочу відмітити ще одне дуууууже мальовниче місце в 3-км від нижньої станції підйомника в Bad Moos - це долина Фішляйтенталь (Fishleitental). Неймовірне місце, з ідеалістичним пейзажем Доломітових Альп. Дістатися Фішляйтенталю можливо лише на авто, 3-5 хв від Бад Мус (Bad Moos). Ну дуже рекомендую. У Фішляйтенталю Fishleitental немає гірськолижних трас, лиже тиша та спокій, та траси для бігових лиж. Враження, що ти телепортувався на іншу планету.
Фішляйтенталь (Fishleitental)
2. Схилами Арнталю - Клаусберг (Klausberg) та Шпайкбоден (Speikboden).
Долина Арнталь (Ahrntal) - це кінець італійської географії, крайній північ італійського "чобота". Арнталь - це тупикова долина, яка простягнулася на північ від адміністративного центру Пустерталю м. Брюнек, до хребта Цілертальських Альп. І якби провести умовний тунель під горами, в які впирається Арнталь, то з австрійської сторони тунель вийшов би десь між Майрхофеном та Хінтертуксом.
В Арнталю, є два чудових гірськолижних курорти - Клаусберг (Klausberg) та Шпайкбоден (Speikboden). Ці курорти перебувають в глибокій тіні свого відомого на весь гірськолижний світ сусіда - Кронплатц (Kronplatz)
В наших планах було заплановано 2 дні на Арнталь, по одному дню на Клаусберг та Шпайкбоден. Відверто кажучи, плануючи Арнталь, я очікував побачити, такі ж порожні схили як і в Сесто, зважаючи на географічну віддаленість курорту від основних гірськолижних магістралей, в обрамлені традиційно австрійської альпійської архітектури. Що ж з того вийшло насправді.......)))))
Відразу, вирішено було зайти з далеку, й катнути Клаусберг (Klausberg).
Клаусберг, позиціонує себе як затишний курорт для сімейного відпочинку. Клаусберг вабив мене своїм перепадом висот. Нижня станція підйомника знаходиться на висоті 1050 метрів, верхня на 2510 метрів над рівнем моря. Практично 1,5 кілометри перепаду. В Клаусбергу 30 кілометрів підготовлених трас. Найдовший спуск від гіпфеля (вершини) до нижньої станції підйомника має довжину - біля 8 кілометрів, це зв'язка трас 8 та 1. Власне, планувалося катнути разів 5 таку зв'язку трас.
Що ми побачили по факту)))))) Перше, що насторожило - паркінг на нижній станції вщент забитий автобусами з німецькими номерами. Купуємо скі-паси, піднімаємося, а там.....ми зустрілися зі шкільними канікулами в Німеччині. Сотні, а може и тисяча школярів, середнього і старшого шкільного віку......Шайзе.... одразу включаємо план підйому на верх. Піднімаємося на 2510, а там вітер, колючий, льодяний, ніби й температура -6, а враження, що -26. Некомфортно, вітряно, ще й купа різних юнге і медхенів, які не дуже добре володіють гірськолижною технікою. В той момент, я відчув, що в мою спину, думками, влетіло мінімум 4 списи.
Після тихого та затишного Сесто, Клаусберг здався, тим місцем, куди варто приїхати, але в інший період часу, наприклад на початку березня. Поясню чому. По-перше - не буде канікул, відповідно, буде затишно, по-друге - Клаусберг має північно-західну орієнтацію, тобто, в першій половині зими, сонця там, практично немає, саме тому, в грудні, можна провести в Клаусбергу недільку за 200 Євро зі скі-пасом і проживанням в апартаментах. Ті, кому вдалося катнути Клаусберг в грудні, пишуть, що такого темного (в плані сонячного освітлення місця), ще варто добряче пошукати в Альпах. Так було й в наш день. Ніби й день сонячний, і ти бачиш те сонце, але на протилежній стороні долини, а в самому Клаусбергу темно й холодно. Одним словом - Клаусберг - темна сторона долини Арнталь. Але, там буде дуже кльово в березні, на наші шкільні канікули, там 100% буде багато сонця, і завдяки своїй північно-західній орієнтації, там будуть прекрасні траси.
Клаусберг (Klausberg)
Шпайкбоден (Speikboden) - світла сторона долини Арнталь.
Близько 12-ї години дня, ми переїхали в Шпайкбоден. Пейзажі Арнталю зачаровували, виїхавши з Клаусбергу, ми одразу попали в залиту сонцем долину. Гірськолижний курорт Шпайкбоден має 39 км підготовлених трас, нижня станція розташована на висоті 990 метрів, верхня 2400. Вертикальний перепад 1410 метрів. Довжина спуску від верхньої до нижньої станції 8 км.
Вид на долину Арнталь з верхньої станції Шпайкбодену.
Що можна сказати, про катання в Шпайкбодені. Це місце, куди хочеться повертатися!!!! Дуже широко, просторо, з різноманітним рельєфом і прекрасними пейзажами. Піднявшись на верхню станцію витягів № 3 та № 5, спочатку перехоплює подих від пейзажів, а потім включаєш повний газ, і починаєш карвінгову феєрію. Схили не просто широкі, а дууууууже широкі, особливо в верхній частнини гори. Спуск в долину чомусь на карті трас позначено чорним кольором, чому, мені не зрозуміло, особливо крутих ділянок помічено не було.
За 5 бальною шкалою, ставлю Шпайкбодену 5+!!!!! Місце без понтів, але подарує вам масу задоволення. Порада, піднявшись на верхню станцію підйомника №5, затримайтесь на каву, чи обід в ресторації поруч з підйомником. З таким видом, котрий відкривається з тераси ресторану, можна засинати та просинатися)))
Вид на Кронплатц, Альта Бадію, Секстнерські Доломіти
Доречі, Шпайкбоден - батькіщина відомого гірськолижника - Крістофа Іннерхофера, чемпіона Олімпійських ігор і Чемпіона світу в швидкісних дисциплінах. І не дивно, маючи такі поля для тренувань як в Шпайкбодені, та бажання перемагати, не гріх й стати Кращим серед Кращих.
Іннерхофер, зустрічає всіх гостей, на нижній станцїї підйомника в Шпайкбодені. Одразу вказуючи гостям, хто тут Господар))
Напружений гірськолижний день закінчили в аквацентрі Cron 4 у Райшаху.
Зграї потрібен був релакс, після 5 днів катання. Хочу відмітити сауни в комплексі в Kron 4, зрозуміло, що їх там з десяток різних, з температурами від 40 до 95 градусів по Цельсію. Але такого Ауфгусу (організованого сеансу паріння) у фінській сауні як в Kron 4, я ще не зустрічав. Сауна біля 100 кв метрів, до визначеного часу заповнюється людьми, в 17:00 зачиняються двері, практично гасне світло, включається лише неонова підсвітка, саундтрек Purple Rain у виконанні Prince, ведучий виходить закутаним в білий рушник, і протягом 20 хвилин розганяє пар, так що вуха закручуються. Але це все змахує, на театр одного актора, дуже гарно, красиво, видовищно й дуууууже спекотно))))) Пар добирається до всіх кісточок.
В завершальній частині нашої поїздки запловано було 3 дні присвятити гірськолижним курортам Східного Тіролю (Ost Tirol). По однму дню на Sillian, Kals-Matrei та Lienz. Однак, оскільки, через свою південну орієнтацію схилів, в Сіліані лише частково були відкриті траси, було вирішено день Сіліана присвятити катанню в Секстнерських Доломітах, а крайніх два дні поїздки відкатати Kals-Matrei та Лієнц.
Кальс-Матрай (Kals-Matrei)
Кальс-Матрай (Kals-Matrei), пропонує своїм гостям 41 км підготовлених трас. Позиціонується як сімейний курорт, та однією з фішок курорту є катання з видом на найвищу гору Австрії Гроссгльокнер (3798м). Нижня станція підйомників розташована на висоті 980 м. над рівнем моря, верхня на гіпфелі гори Cimaross 2621м.
Карта трас
Траси на сторону Матраю, все-таки, в основному для лижників підготовлених. Для сімейного, тихого й спокійного катання, більше пасуватимуть траси в районі Кальсу.
Перлиною регіону є комплекс Adler Lounge, на гіпфелі гори Cimaross (2621м).
Це, здається, 5-поверховий надсучасний комплекс, з ресторанами, тересами, магазином та прокатом лиж.З тераси Adler Lounge відкривається величний вид на 60 трьохтисячників, головним з яких є Гроссгльокнер (3798м)
Вид на гору Гроссгльокнер з тераси Adler Lounge
Ще один цікавий факт, що курорт Каль-Матрай, як і ще 7 гірськолижних курортів в Східному Тіролі, Карінтії, та в Тірольскому Ціллєрталі належать родині Шульц. кому цікаво, ось лінк,
на структуру власноті сім'ї Шульц. http://www.schultz-ski.at/ski-resorts/
По розміру бізнесу - це, напевно, з 20 Буковелів, а може й більше)))))))))
І, в завершальний катальний день нашої поїздки, було заплановано катання в м. Лієнц (Lienz).
Лієнц - адміністативна столиця Сх.Тіролю. Місто сонця, ворота в Доломітові Альпи.
В плані гірських лиж, Лієнц пропонує 2 зони катання Цеттерсфельд (Zettersfeld) та Хохштайн (Ноchstein).
Одразу скажу, що легендарний Хохштайн, ми не змогли покатати, оскільки, через відсутність снігу, траси на Хохштайні були закриті. На Хохштайні, раз в два роки, по парним рокам, одразу після Нового Року, проводять Етап Кубку Світу з гірських лиж у жінок.
Цетерсфельд - пропонує тихе, спокійне, сімейне катання, один з кращих сімейних курортів.
Це такий, своєрідний, балкон на Лієнцом. На Цетерсфельді панує надзвичайно розслабляюча, домашня атмосфера. На Цетерсфельді з десяток трас, в основному синьо-червоних. Якщо, ви не звикли напрягатися, хочете спокою, з гарними видами, сміливо їдьте на Цетерсфельд.
Вид на Лієнц та Хохштайн (Hochstein)
Цеттерсфельд (Zettersfeld)
Загалом, катання в Ост Тіролі залишило досить приємний післясмак. В Ост Тіролі ви точно не зустрінете об'єднаних зон катання на сотні кілометрів. Основні туристичні потоки осідають або в Тіролі в районі Інсбрука, або в Зальцбургланді, або йдуть далі на південь, в Доломіти.
Але, якщо вам потрібна автентична атмосфера, тихий та спокійний сімейний відпочинок, низькі ціни на розміщення та їжу в ресторанах на горі, тоді спробуйте Ост Тіроль. Сім'ї можуть кататися в Лієнці чи Кальсі, якщо ж ви хочете адреналіну, тоді Матрай, або Хохштайн в Лієнці, а ще є Сіліан. При бажанні, можна й в Секстнерські Доломіти поїхати, 50 хв на авто від Лієнцу і ви вже на нижній станції у Фіршаху. Або близько години їзди на авто до льодовика Мьольталь. З туристів, на схилах Ост Тіролю, було помічено багато чехів та словенців, ну й, зрозуміло, місцевих мешканців. Поки, для нас, Ост Тіроль, це практично нерозвідана земля,
котра має свій шарм та родзинку.
Дякую за увагу))))) Й поїхав далі)))
З повагою, ваш Lichti))))
