Зюдтірольські канікули - або Dreams Come True

Hallo, Leute!!!!!!!  Тобто всім привіт!!!)))

Звершилось, щоправда вже більше місяця тому, але саме завдяки спілкуванню з вами, мої Друзі, я вирішив написати звіт про Зюдтірольські канікули, що відбулися наприкінці січня 2015 року. Багато з вас знає як не просто творити звіти в цей складний для всіх нас з вами час.
В голові крутиться багато думок та ідей, а рука не піднімається писати. Ну дуже хочу, та й всі ми хочемо, миру, спокою та процвітання нашій Україні.
Отже, поїхали.
За звичкою, почну з саундреку до поїздки. Вважаю, що найбільш повноцінно водобразить всю красу, феєрію та різномаїття поїздки,  трек

The White Stripes x Beastie Boys - It's True That It's Intergalactic (Telmini Bootleg

Дати поїздки - 23.01.2015-01.02.015.

Генеральна локація - Sextner Dolomiten (Південний Тіроль) та королева Доломітових Альп - Cortina D'ampezzo (Венето, Італія).
 Чому саме ці місця були вибрані?

 З регіоном  Sextner Dolomiten я  познайомився, та закохався в цю місцевість в грудні 2013 року, коли базуючись на Кронплац, ми з друзями в  один прекрасний день привідкрили для себе цей невеличкий, проте надзвичайно комфортний куточок Альп, який, поки що, знаходиться в тіні більш іменитого свого сусіда Kronplatz. І скажу вам відверто, я хочу, щоби Sextner Dolomiten, максимально довго залишався в тіні Кронплац. В Сесто все дууууууууже по-домашньому, там надзвичайно комфортно і затишно. Одним словом, якщо вам захочеться поїхати десь подалі від розкручених та пафосних гірськолижних курортів, тоді вам в Сесто. При цьому в плані катання регіон дуже кльовий, загалом в Сесто з'єдано єдиною системою підйомників близько 70 км трас. Ще близько 30 км не зв'язані в єдину систему підйомників.
 29 листопада 2014 року відбулася знакова подія в житті регіону, було з'єднано дві гори регіону Helm та Rotwand. Задля цього зюдтірольці побудували два нові підйомники Stiergarten  та Drei Zinnen, та дві нові траси №40 та 41. Також 14 грудня 2014 року, відкрилося залізничне сполучення між горою всіх гір Kronplatz та горою Helm (регіон Sextner Dolomiten). Саме з 14.12.2014 стало можливим, не знімаючи лижних черевиків, сісти в 50 метрах від  нижньої станції кабінного  підйомника  Helm у Фіршаху на Пустертальський Експрес (для лижників він безкоштовний) і через 30 хв вийти з поїзда на нижню станцію підйомника на Kronplatz. Таким чином, для гостей долини Пустерталь в Південному Тіролі, відкриваєть 2 об'єднані зони катання, з загальною довжино трас близько 200км!!!

Cortina D'ampezzo - її називають Королевою Доломітових Альп. Єдиний італійcький курорт, що в ходить в список Best of the Alps. Місце проведення Зимової олімпіади в далекому вже 1956 році. Одного разу, спілкуючись з австрійцем, той сказав,- якщо хочеш побачити всю красу Доломіт - поїдь в Кортіну. Скажу відверто. Кортіна мені снилася!!! Снилася три роки поспіль. Іноді, засипаючи під акомпонемент ціллертальських музикантів (це особлива стадія сніготоксикозу в мене, часом находить, як правило, за місяць-два до початку гірськолижного сезону), мені сниться Кортіна. Кортіна сонячна, з шаленими видами на долину та навколишні гори. Під час попередніх поїздок в Доломіти, ми все ніяк не могли попасти в Кортіну. Весь час щось не складалося, постійно відкладали на наступний раз. І цей раз настав. Про Кортіну скажу коротко - вона дійсно КОРОЛЕВА ДОЛОМІТОВИХ АЛЬП. Але про це згодом.

Учасники поїздки:
Олі - на фото  зверху праворуч - відповідальний за колеса, сезонний врожай чорничної наливки, та капустняк))))
Експі - на фото внизу праворуч - цей Cіньйор - король пасти Болоньєз, вона в його виконанні - просто розкішна, також він відповідальний за м'ясний цех))))
Ліхті - на фото ліворуч - відповідальний за сніданок, та бутерброди на горі, головний організатор та ідеолог, керівник департаменту  міжнародних відносин. Одним словом Бергфюрер (той хто веде в горах) цієї компанії)))

Дорога - Маршрут, що вже став звичним для нас, мав такий вигляд:
Київ-Рівне-Устилуг-Кєльце-Забже-Оломоуц-Брно-Відень-Грац-Клагенфурт-Філлах-Фіршах.
І в зворотньому напрямку так само. Маршрут дещо нестандартний, я маю на увазі польський його участок, але паньству потрібно було зробити деякі добрі справи в Польщі))) Також в Польщі здійснили деякі закупки продуктами. А взагалі, зважаючи на ціни в перерахунку на гривню, в цей раз відсотків 70 продуктів ми везли з собою з України. І скажу вам, що ця модель ведення домашнього господарства під час гірськолижної відпустки в нових економічних умовах, має право на існування)))
Не можу не поділитися з вами деякими фото зробленими в дорозі.
Поляки в закладах громадського харчування пригощають своїх гостей безкоштовними яблуками, "щоб Таварісчу Х...лу поперек горла стало")))

А одразу, переступивши поріг моєї любимої Австрії, (якби ви тільки чули, як я вітався з австрійською землею, скільки було емоцій, радощів та експресії в моєму Grüß Gott, Österreich!) нас зустріла переможниця (чи переможець.... як кому подобається) Євробачення 2014 Кончита Вурст, а точніше її пам'ятник)))

Проживання - вперше, ключовим фактором відносно дати поїздки,  була не якась певна подія, день народження, чи ще щось, а наявність вільних місць саме  в цих апартаментах. Тобто шукали  апартаменти в максимальній близькості до підйомників, за абсолютно розумні гроші, по-суті, економ-варіант, враховуючи курс гривні до євро. І таки знайшли.

Вид з вікна апартаментів))))))

 вид з вікна апартаментів 2))))

Катальна частина поїздки.
ЇЇ розділю на дві частини. Перша частина - регіон Sextner Dolomiten

.

Карта трас:

В Сесто з 6 катальних днів ми відкатали 4 дні. Хоча з самого початку планували 3 дні в Сесто і 3 дні в Кортіна Д'ампеццо. Проте, моїх друзів так вразив регіон Секстнер Доломітен, що вже до кінця першого дня катання, Олі сказав:

- Знаєш, по-моєму, це найкраще місце з усіх де ми катались ( а з 2009 року ми відвідали близько 15 гірськолижних курортів в Австріїї і Італії).

А тепер поясню чому. День ми завжди починали з розігріву, що це значить, це 2-3 спуски по трассі №13, червона, 4,7 км довжиною, що йде з верхньої до нижньої станції кабінного підйомника на горі Хельм. Це моя улюблена траса в Доломітах, місце проведення гонки серед любителів Хельміссімо, котра проводиться щороку в другій половині березня. Далі катались на самому верху гори Хельм, а потім переїжджали в бік нової зв'язки трасс на Stiergarten.  А далі спускаємося до підніжжя гори Rotwand. Хочу сказати кілька слів про нову зв'язку Helm-Rotwand, вийшло здорово, в основному червоно, місцями дууууже червоно і майже чорно. Ці дві нові траси Stiergaten №40 та Drei Zinnen №41, гарантовано подарують вам немаленьку дозу адреналіну. 

Вид з вершини Stiergarten на долину Pustertal

Початок траси №40 Stiergarten

Вид на Rotwand

Тепер кілька слів про гору Rotwand. Це з однієї сторони місце ідеальне для сімейного відпочинку. Сонячне плато в районі верхньої станції кабінного підйомника, кілька зручних та комфортабельних ресторацій, 5 кілометрова санна траса, ферма з оленями, та величезні сніговики до 8 метрів в гору, притягують в це місце купу сімей з маленькими дітками.

Сніговики на Rotwand

 З іншої сторони, бажаючим, відірватися на лижах, Ротванд подарує кілька червоних спусків, №3 має довжину 4 кілометри, прекрасний червоно-синій спуск. Також, саме на горі Ротванд знаходиться найкрутіша чорна траса в Італії, траса №3 Holzreise. В другій половині траси Holzreise 2, кут нахилу складає 72%, точно так як і на трасі Пікулін на Кроплац. Але чомусь саме трасу  Holzreise 2, вважають найкрутішою в Італії. Запитаєте, чи з'їжджали? - Звісно, що так))) Запитаєте, чи отримали масу задоволення - звісно, що ні))) Так, на Holzreise жорстко, круто, але траса для експертів, а ми -  любителі-туристи))) Однак, галочку на Holzreise поставили.

Rotwand

Їдемо далі. А далі з верхньої станції Ротванд, через бугель №5, ми виїжджаємо на трасу №1, Unesco Skiweg (лижна дорога Юнеско), довжиною 4720 метрів, що проходить через природній парк Drei Zinnen. Ну дуже мальовнича, і місцями дуже плоска дорога, що проходить крізь віковий кедровий ліс. Повітря в цьому місці потрібно ковтати жадібними ковтками, набирати в кишені, термоси і рюкзаки!!! Рекомендовано для сімей з дітьми, і для тих хто хоче відпрацювати нижню стійку на гірських лижах, оскільки саме в нижній стійці вам прийдеться їхати 90% часу. 

Місцями, на цій трасі трапляються сліди Білої війни, що рівно 100 років тому точилася між Австрією та Італією. Війни, в якій не було переможця....

Траса №1, дорога Юнеско, закінчується на перевалі Kreuzbergpass, що, по-суті, є кордоном між Зюдтіролем та регіоном Венето. 

На самому перевалі Kreuzbergpass, є Sporthotel та червона, широченна траса №2 під назвою Marc Girardelli , на якій тренуються, в основному, спортсмени.

Перевал, є історичним кордоном між двома світами та культурами - південним латинським світом та північним, чи якщо можна так сказати нордичним, германським світом.

Далі з перевалу вліво, на південь,  на нас чекає ще один спуск довжиною 5180 метрів, траса №II, що має мелодійну назву Popera))) І одного разу, одна німкеня мені влаштувала на  цій трасі справжню "поперу". Оскільки ця траса, це переважно вузька лісова дорога, але дещо крутіша та жвавіша від траси №1 дороги Юнеско,  то під час одного з спусків, цією трасою, німкеня стала поперед мене. Я тільки хочу її обійти зліва, вона вліво, я вправо - вона вправо, і так разів з 10 чи 15 за час спуску. В якийсь момент я зрозумів, що це вона робить спеціально. Я вже до неї  навіть на вістань витягнутої руки (палки) наближався, а вона все ніяк не хоче прибрати свою поперу з очей моїх))))) Нарешті, на фінальній зовсім плоскій прямій частині, що має довжину десь метрів 400, я, завдяки кращому накату, та більш аеродинамічній стійці, обійшов ту фрау "поперу" - Gott sei Dank!!!!

Фінішний викат траси Popera

Потім, короткий 5-хв переїзд на скі-бусі в Padola район Val Comelico. Як правило, до Падоли ми доїжджали о 12:15-12:30. І тут, на всіх фанатів карвінгу, пустих трас, вельвету зранку і до закриття підйомників, чекає справжнісінький Para-Para-PARADISE. Падола, це місце, де твоїй появі, чувачок, котрий працює на нижній станції кріселки, радіє як рідному сину, якого не бачив кілька років. Постійно вітається, проводжає радісним поглядом твоє крісло вверх. І тихенько про себе промовляє:

 - Це все для тебе, мій Король, - наслоджуйся, будь справжнім володарем, в королівстві вельвету та карвінгу, на порожніх трасах. Падола, варта того, щоби до неї їхати 2-3 години. В Падолі,  обабіч траси, ми завжди робили собі обід, зі своми бутербродами та термосом. І якщо, протягом, 20-30хв. обіду, проїжджало чоловік з десять повз нас, це вже вважалося великим рухом на трасі)))) В Падолі 11 км трас, катання в основному червоно-чорне. Нашою улюбленою трасою стала червона траса № 50, з верхньої станції крісельного підйомника до низу, довжиною 4497 метрів. Бон тоном, вважали зробити 3-4 спуски по цій трасі.

Padola

Як зауважив Олі, на четвертий день нашого катання в Падолі, що мабуть, якщо ми ще й завтра приїдемо, то чувак, на нижній станції підйомника буде просити когось із нас піти до нього за кума)))) настільки там все було  сердечно та мило.

Далі, як правило, о 14:15, чи 14:40 ми сідали на скі-бус, котрий близько 20-25 хв віз нас до підніжжя Ротванд. З Ротванду через підйомник та трасу №40 Stiergarten, та чорну трасу №11 ми приіжджали до нижньої станції гондольного підйомника на Хельм. І на завершення гірськолижного дня, нас чекав спуск по улюбеній червоній трасі №13 практично до порогу наших апартаментів. Ще 100 метрів пішки, і ми виснажені, але задоволені, з посмішками на обличчі та іскорками в очах поверталися додому.

Таким чином, за нашу поїздку ми 4 рази зробили "кругосвітню подорож" по маршруту “Giro delle Cime”!  довжиною 34 км, та перепадом висоти 5600 метрів. А з врахуванням того, що деякі траси, ми повторювали за день по 2-4 рази, то й відповідно наїжджали ми за день в районі 45-50 км та по 7-8 км перепаду висоти.  Маршрут "Girro delle Cimme" це така собі Селла Ронда, але менш розкручена, тому й відповідно людей на цьому маршруті, часто-густо, обмаль. Власне, саме такого катання ми й прагнули.

Частина друга – її величність Кортіна Д’ампеццо.

Від наших апартаментів у Фіршаху до Кортіни було близько 40 км.

В Кортіні є 3 зони катання (загалом 120 км трас), які не зв’язані між собою в єдину систему :
1.       Cinque Torrі-Lagazoi, знаходиться в 10 км вище Кортіни в сторону  Passo Falzarego.
2.       Tofana-Olimpia.
3.       Faloria-Monte Cristalo.

Зони Faloria та Tofana знаходяться безпосередньо над Кортіною, одна навпроти одної,

Як кажуть, підеш наліво, в Тофану попадеш, підеш направо в Фалорію попадеш, підеш прямо, через 10 км в Чінкве Торрі попадеш)))

Наші пляни були наступними:

Перший день   - Cinque Torrі-Lagazoi, день другий – Tofana-Olimpia, ну і на десерт, в третій день - Faloria-Monte Cristalo. Проте одразу зазначу, що десерт ми залишили на наступну поїздку, оскільки в той день, пішов сніг, і було прийнято рішення залишитися вдома в Сесто.

Несамовиті види супроводжують гостей в Доломітах скрізь, але, по-особливому, краса Доломітових Альп відкривається в районі Кортіни. В містечку Тоблах, дорога з Пустерталлєрштрассе звертає наліво, в бік Кортіни, і проходить між гігантськими скалами та засніженими вершинами трьохтисячників. 

Праворуч озеро Тоблах,

 ліворуч, оку туриста покажуть свій профіль легендарні Drei Zinnen. Ще 15-20 км їзди з відкритим ротом, думками про якийсь магічний квітковий  сад, що втілений в скальному образі Доломітових Альп, фразами – «дивись-дивись, - а ти бачив….йоптіть – клас!!!!...»

  - і нас вітає Кортіна Д'ампеццо.

Кортіна нас зустріла в перший день сонечком в долині, і досить сильним вітром по верхах на висоті 2500-2700 метрів.

Отже, в перший день ми почали знайомство з Кортіною з  зони катання Cinque Torrі-Lagazoi. В  Cinque Torrі-Lagazoi гостям, котрі хочуть в  максимально повному об’ємі ознайомитися з зоною катання  пропонують  кільцевий маршрут  «Super 8». Він проходить через всі ключові вершини та перенвали цієї місцевості:

 Сol Gallina – Cinque Torri –Nuvolau-Fedare-Averau- Passo Falzarego – Lagazoi.

Мої враження від району катання Cinque Torrі-Lagazoi - надзвичайно комфортний та тихий  регіон,  для спокійного сімейного катання в стилі Lounge, з шаленими видами, та рядом старих кріселок, котрі з 70х років 20 століття багато кого та чого побачили)))) але види та атмосфера абсолютного спокою, нівелюють цей незначний мінус, а як на мене, оптиміста по-життю, добавляють шарму району Cinque Torrі-Lagazoi.

Сам маршрут  «Super 8» можна спокійно проїхати за 2 години без зупинок, але пейзажі там такі, що зробити це нереально, в перший візит до регіону.

 Cinque Torri

І окремо хочу виділити трасу з вершини гори Lagazoi в Арментаролу (регіон Альта Бадія) , що має 8,5 км довжини. В одному з путівників, я прочитав, що це наймальовничіша траса в Доломітах. І я це підтверджую, особливо в наш день, коли на вершині Лагацой був досить сильний вітер, та не дуже хороша видимість, а вже через кілька кіломерів траси, Доломіти ніби нас прийняли в своє лоно, взяли в свої обійми, захистили від вітру та непогоди, та розкрили свою красу. Надзвичайні відчуття.

Особисто в мене, виникло бажання, одного разу, зустріти тут світанок, побачити цей момент коли перші промінці ранкового сонця відкривають твоєму оку всю красу та велич цієї місцевості. Особливе, та унікальне, в енергетичному плані місце.

 В кінці траси, біля культової Refuggio  Scotoni, маємо три варіанти повернення в Кортіну, - одразу на скі-бусі, або 2 км коньковим ходом до Арментароли і далі на скі-бусі, або скористатися унікальною послугою місцевих перевізників, котрі пропонують за 2 євро, конне таксі(фото). Тобто до саней, котрі тягне коник, прив’язують дві мотузки, за які тримаються лижники. Таким чином, за один рейс, коник перевозить до Арментароли 50 лижників, і робить багатшим свого господаря на 100 Євро))) 

А вже від Арментароли до Кортіни, за 6 євро з особи, скі-буси, та скі-мікроавтобуси, за 15 хв доставляють лижників до Пассо Фальцарего.

День другий – район катання Olimpia-Tofana. (карта трас)

Погода – ідеал. О 10-ій ранку на горі -15, в обід в низу +1, сонце, жодної хмарки, та абсолютний штиль.

Зона катання Olimpia-Tofana  розміщена праворуч від Кортіни.  Як на мене, це те  місце, що пропонує катання на всі смаки. Абсолютно погоджусь з оцінкою авторитетного порталу Skiresort.de, котрий поставив  Кортіні «5» по п’ятибальній шкалі оцінювання за різноманіття трас. 

Тут кожен знайде собі катання до смаку, і професіонал в районі Тофана –Ра Валлєс, та по верхам Олімпії, де переважають червоно-чорні траси, і прогресуючі лижники, котрі знайдуть собі траси в середній частині зони катання в районі  катання, і сім’ї з маленькими дітками, котрим буде дууже комфортно на синіх трасах в районі Socrepes. Такої гармонійної зони катання  в плані пропопозиції та правильного розташування цих трас я ще не зустрічав. Внизу дітки та початківці,в середині прогресуючі, і ті кому до вподоби спокійне катання, по синьо-червоним трасам. А по верхам - ельдорадо для професіоналів та екстрималів, де переважає червоно-чорне катання. Олімпія-Тофана, це якраз той рідкий випадок, що чим вище в гору, тим складніші траси. Є звісно й по верхам сині траси, проте їх не так багато як в нижній частині.

Ra Valles-Tofana - просто фантастичні види!!!!

Одне з культових місць регіону, траса - Олімпія. Траса, де в 1956 році в рамках Зимової Олімпіади, проходили змагання по гірським лижам. А тепер щороку, на трасі Олімпія, проходять змагання зі швидкісного спуску у жінок. Олімпія, напевно, наймальовничіша траса жіночого Кубку Світу, траса котра в верхній частині проходить між двох скал, по-суті, це єдине місце на трасі, що має нахил 60%, далі це абсолютно комфортна червона траса.

До речі, ми були на Олімпії через 9 днів після етапу КС. Стан траси в верхній частині між скал – бетон. Тому, ті лижники у котрих канти були в не найкращому стані, мали певні проблеми зі спуском. Більш за все здивувало, коли в кінці дня, в той час, коли вона вже була розкатана до абсолютного льоду, на Олімпії тренувалися  5-річні майбутні олімпійці.

Також хочу розповісти, про систему позначення трас в Кортіні. По-моєму, до такої «геніальної чи генітальної ідеї» могли додуматися тільки італійці. Справа в тому, що на карті, траси позначено по-людські, синім, червоним та чорним кольором, а також вказана нумерація трас. А на самих трасах, вказано лиже назву траси……і все….. 

Добре, коли ти катаєшся в Кортіні не перший і навіть не третій чи п’ятий раз, а катаєшся постійно. Тоді напевне і проблем з орієнтацією на місцевості не буде. Але, коли ти в Кортіні вперше, це просто швах…..  Виникає хронічний синдром топографічного кретинізму. Таким чином, ми кілька разів поспіль попали на чорні траси,і в якийсь момент Експі запитав: - А тут є ще якісь траси окрім чорних))))) після чого жадібно випив грам 150 чорничної настоянки.

А з чорних трас, я би виділив трасу, перехід з району Ра Валлєс- Тофана, в район Олімпії. В моєму рейтингу вона входить до трійки найкрутіших трас разом з трасою Piculin на Кронплац та трасою Holzreise2  в Сесто. Добре, що ця трасса має південну експозицію, і її круті участки, а їх там є три і йдуть вони один за одним  не були бетоном.

Вид на Nuvolau

Tofana

І, щодо підйомників в Кортіні - тут ви знайдете підйомники на любий смак, і вагончик 1974 року виробництва Swoboda, що витягує з Кортіни в район Ра Валлєс, і кілька стареньких двокріселок, але зустрінете і сучасні 4 та 8 містні підйомники. А повільний хід стареньких кріселок скрасять навколишні пейзажі.

Кортіна – вона велична, вона по-королівськи красива. В моїй свідомості, Кортіна стала таким світлим образом)))) місцем, яке асоціюється з катанням на будь-який смак, місцем, в якому, кожний знайде щось собі до душі, і літня бабця в розкішній шубі на сонячній терасі ресторації, неспішно попиваючи бокал білого вина , і жіночка середніх років, в хутровій шапці, що шкребеться по бетону Олімпіїї, і малеча, що катає траси та стрибає по горбочкам  в районі Socrepes  та Pocol, та й чемпіони світу та Олімпійських Ігор зі швидкісного спуску на трасах Олімпії, знайдеться місце і фрі-райдерам - екстремалам, та любителям скі-туру. І ми там знайшли свій куточок. Кортіна - фантастичне місце!!!!!

Дорога додому пройшла гарно, швидко та комфортно. Транзитна ночівка в Польщі - ось ми вже й вдома))))

Дай Боже Україні миру, спокою, достатку й процвітання.

Друзі, дякую, що надихнули на написання звіту.

21.03.2015 року                                                                                                        Lichti)))))